Українські учені своїми науковими досягненнями та розробками не поступаються іноземним колегам та збагачують світову науку відкриттями, що здатні спростити не одне людське життя. Ми розповімо Вам про неймовірні відкриття учених-медиків, що перевернули світ.
Досить нещодавно харків’янин Анатолій Малихін створив прилад, що без жодного контакту з кров’ю здатен оцінити 131 її показник. «Біопромінь» за допомогою 5 датчиків, підключених до тіла, приблизно за 5 хвилин здатен вивести в програмі розгорнутий аналіз крові (попередньо в програму вводять вік, стать, вагу, зріст, частоту пульсу і дихання).
У 1965 році Миколою Амосовим вперше у світі створено та впроваджено у практику антитромботичні протези клапанів серця. Відкриття, що дозволило зробити величезний крок вперед медицині не тільки українській, а й світовій.
Він був сином звичайної акушерки з бідної сім’ї, механіком та інженером, пережив війну і тільки у 22 роки зміг вступити до медичного університету, згодом написати дисертацію та створити винахід, що змінить світ, що вкотре доводить необхідність не зупинятися на шляху до мрії.
Перераховуючи здобутки українських вчених для світової медицини, не можна не зазначити Миколу Івановича Пирогова, та винайдену ним гіпсову пов’язку. Лікування переломів за допомогою різноманітних засобів проводилось ще з давніх часів: арабські вчені використовували з цією метою глину, в Європі застосовували суміші з камфорного спирту, свинцевої води та збитого білка. Пирогов теж не одразу почав використовувати з метою лікування гіпс – спочатку він замінив дерев’яні накладки крохмальною пов’язкою. А вже у 1854 році він вперше використав з метою іммобілізації пораненої кінцівки гіпсову пов’язку.
А чи знали Ви, що саме Україна — батьківщина трансплантології. Хто ж він, той хірург, який на багато десятиліть випередив час, здійснивши справжній прорив у медицині?
3 квітня 1933 року о 21–й годині, у Херсонській міській лікарні, Юрій Вороний провів першу в світі операцію з пересадки нирки від трупного донора. І хоча через дві доби, попри покращення загального стану, пацієнтка померла, Юрій Вороний довів на практиці, що живій людині можна пересаджувати в клінічних умовах не лише фрагменти тканин, а й цілі трупні органи. Так почався новий етап у розвитку світової клінічної трансплантології. Звіт про цю подію був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica». У статті зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати.
Гортаючи з відстані часу сторінки життя й трудів Івана Павловича Пулюя, можна тільки дивуватися, наскільки талановитою може бути людина і як багато здатна вона зробити. У середині дев’яностих років XlX ст. Пулюй зосереджується на теоретичних і практичних дослідженнях Х-променів і публікує на цю тему в «Доповідях Віденської академії наук» дві статті. Він вивчає пов’язані з цими променями процеси на атомно-молекулярному рівні. Більше того: створена Пулюєм лампа давала змогу побачити ці невидимі для людського ока промені. І це було феноменальним досягненням. Але авторство у відкритті короткохвильового електромагнітного випромінювання було віддане німецькому фізику Вільгельму Конраду Рентгену, і саме це епохальне відкриття принесло йому звання першого лауреата Нобелівської премії в галузі фізики.
Миколаїський школяр Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі “Intel International Science and Engineering Fair” свій проект “Нове почуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору”. Завдяки цій рукавичці люди, які мають проблеми із зором, отримали шанс самостійно орієнтуватися в просторі за допомогою дотику. Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу в 2013 році та привернув увагу американських інвесторів, які готові до співпраці.
Володимир Підвисоцький є основоположником київської школи патологів, а також він відкрив роль наднирників в організмі. Але не це його основне досягнення. Його ім’я пов’язують з дослідженням регенерації тканин і непрямого поділу клітин – мітозу.
Розвивайтеся разом зі Студентським науковим товариством!
